У нинішній Тарасівці (колишній Боярці) довгий час єдиною школою булацерковно парафіяльна. Протягом свого майже шести десятилітнього існування школа знала злети і падіння – її то тимчасово закривали , то засновували знову. Проте ,в її стінахнавчилися грамоти сотні дітей місцевих мешканців. Засновником церковнопарафіяльного навчального закладу був священик – настоятель місцевого Свято-Успенського храму- о. ВасилійПетровичПопов. Його стараннямишкола вперше відчинила двері перед учнямив 1860 р. у оселі одного з тарасівських причетників. Проте фундатор парафіяльної школи завідував нею зовсім недовго – у 1870 р. до Успенського храму призначили нового священикао.Михаїла Полікарповича Колтоновського .
Цей пастир належав до когорти молодих і енергійних. Він у 23 роки одружився з 16-літньою дівчиною і почав працювати у Київському училищі дівчат духовного звання вчителем географії, де здобув певний досвід педагогічної діяльності . Його старанняне залишилися непоміченими – у 1869 р. молодий педагог «Всемилостивейше удостин признательности Её Императорского Величествав числе прочих преподавателей учебнцыхзаведений, состоящих под ВисочайшимЕё Императорского Величества покровительством». Далі вчитель став священиком і отриманий досвід активно реалізовував у школі с.Боярки (нинішньої Тарасівки). Після переведення о. Михаїла до іншої парафії школи занепала і певний час документи не згадують про її існування.
В 1876 р. до села призначають нового священника – о. Іполита Малькевича. Він служив у тогочасній Боярці до радянського часу – тобто, близько чотирьох десятиліть.Відразу ж в рік призначення священик відродив у селі шкільні заняття, а згодом під його керівництвом миряни спорудили нову оселю для школи. Пастир мав досвід педагогічної діяльності – до прийняття сану він працював вчителем на Білоцерківщині. Старанно ставився він до школи і в Боярці. В усякому разі про це свідчать численні нагороди священика – набедреник,скуфія, камилавка, благословення Священного Синоду Російської Православної Церкви, золотий нагрудний хрест імені Синоду. А оскільки священик мав чимало клопотів по парафії, то за його настоятельства в школі стали використовувати послуги світських професійних вчителів. Останнімдореволюційним вчителем парафіяльної школи с.Боярка був Кошпан Мойсей Леонідович.
Певний час навчальний заклад не мав власного приміщення і перебував у власних оселях дяків та псаломщиків. Проте, 1894 році місцеві миряни спорудили окрему будівлю. На закладці нової споруди був присутній обер-прокурор Священого Синоду Російської Православної Церкви К. Саблєр, члени училищної ради при Синоді Г. Челядинов, Ігнатович, повітовий справник Карасьова, кафедральний протоієрей о. Петро Лебединцев та чимало окружного духовенства. (Високі гості з Санкт-Петербурга були в Києві по службових справах і вирішили побувати на святі в провінційній школі.)
Спочатку боярська школа була суто «хлоп’ячою» - наприклад, у 1864 році в ній навчалося 15 хлопчиків. В 70-х роках в школі стали з’являтися і дівчатка. Зі спорудженням окремого будинку приходська школа зазнала повторного розквіту – у 1900 році в ній навчалося 32 хлопчики та 16дівчаток, а станомна 1915 рік учнів та учениць було відповідно 52 та 15.
В 1911 році до попечителя Київського навчального округу звернулася професійна вчителька початкових класів Ольга Михайлівна Щеглова, яка попросила дозволу відкрити у тогочасній Боярці приватну школу, оскільки в селі налічувалося понад дві сотні дітей, неохоплених початковою освітою. До того вона майже десятиліття займалася подібною справою в одному з сіл Волині і добре себе зарекомендувала. 14 жовтня 1911 року вчительці було надано дозвіл на відкриття приватної школи. Для неї було придбано приміщення, яке боярський лікар Матушевськийвизнав таким, що підходить для занять. В приватній школі вивчали Закон Божий, російську, французьку та німецьку мови, малювання, рукоділля тощо…
У 1921 рік – в селі працювала 4 річна школа , в приміщенні якої відкрили хату – читальню.
У 1927 році на честь 10-річниці Жовтневої революції вирішила сільська громада побудувати нову школу.7 листопада 1928 року відбулось урочисте семирічної школи.
У 1953 році була побудована нова школа в Новій Тарасівці (нині Боярська ЗОШ №4 ).
В перше в історії школи відкрився 1-й клас.
А у 1975 році було побудовано нове приміщення середньої школи.
Коментарi